Покриття для підлоги

У мене в квартирі в основному ламінат, лише на кухні, у ванній і в туалеті плитка, а на одному з балконів лінолеум. Спершу ми з чоловіком хотіли поставити плитку також і в коридорах, але нас переконали, що з плиткою буде холодно і не походиш босоніж. Живемо в квартирі уже майже рік і поступово прийшло розуміння того, що босі ми ходити не дуже любимо. Мабуть, звичка з дитинства ходити постійно в тапочках. Тому шкодую про те, що не поставили в коридорах плитку, як планували з самого початку. А по ламінату теж не дуже приємно ходити босоніж, надто штучний він на дотик.
В кімнатах стоїть ламінат 31 класу, а в коридорах — 32. Для тих, хто не знає нічого про ламінат, поясню: що вище клас, то більша товщина верхнього шару, вища стійкість до стирання та захист швів від води. Вважається, що 31 класу цілком достатньо для таких кімнат, як спальня, де ходять не дуже часто. В той час як для прохідних приміщень потрібно брати 32 клас як мінімум. Ламінатом 31 класу не особливо задоволені. Він не пропускає воду на швах до трьох годин, а далі вода проникає у шви і ламінат деформується, в той час як ламінат в коридорі може не пропускати воду 8 годин. В нашій квартирі, як я вже писала, ми довго здружувалися із сантехнікою, особливо з батареями. А батареї стоять якраз там, де шви ламінату менш опірні до води. Одного разу, коли нас не було вдома, почала текти батарея і трохи попсувала ламінат. Деформація не дуже помітна, але все-таки неприємно. У свій час не хотілося ставити 32 клас ламінату в кімнати, оскільки він значно дорожчий. Зараз бачу, що при обмеженому бюджеті можна було поставити в кімнатах хороший лінолеум (зараз є багато таких, які на вигляд імітують ламінат чи плитку і виглядають дуже пристойно). Лінолеуму не страшне протікання батарей, можна було би років 5 по ньому ходити до наступного ремонту.
Правду кажуть, що в квартирі потрібно трохи пожити для того, щоби зрозуміти, що, де і як розмістити, і які матеріали підібрати. Тож поживши трохи, я можу зробити висновок, що в коридорах і на кухні хотіла би плитку (не світлу, із темною затиркою швів — так менше видно бруд чи плями), в кімнатах паркетну дошку (хочеться чогось натурального, а не ходити по пластиковій плівці ламінату, яка ще й до того електризується), ну а на кухонному балконі може залишатися лінолеум. Тож якщо не передумаю до наступного ремонту, то так воно і буде.


Віртуальна тваринка у «Моїй оселі»

Підгледіла у блозі a.betky можливість прийняти собі у блог віртуальну тваринку. Подумала, чому б і ні, адже у "Моїй оселі" сумно без тваринки. Раніше був у мене котик, але кудись втік. Тож вирішила взяти собі нову тваринку. Котів, собак та інших тварин із кіхтями цього разу не брати не захотіла, тому що вони шкребуть ламінат (а він у мене ще новий). А от черепашка — це якраз те що теба 🙂

Наскільки комфортно жити в новому будинку

На написання цього поста мене надихнула a.betka. Прочитавши її, я одразу згадала минулі вихідні. Сусіди цілу неділю штробили сусідню з нами стіну у ванній і туалеті (труби вони прокладали). Взагалі-то ми стараємося з розумінням ставитися до того, що люди роблять ремонт, навіть у неналежний час. Будинок новий, у ньому багато хто ще стукає і буде постукувати найближчий рік чи два. У нас також часто робили ремонт на вихідних (стіни, звісно, не штробили).

Переважно, коли ідуть ремонтні роботи, нас немає вдома, або ж шум не сильно заважає. Проте цього разу було просто нестерпно. Якщо врахувати ще той факт, коли до нас у гості приїхала мама мого чоловіка на святкову вечерю (з нагоди Водохреща), і ми, будучи за одним столом, не чули один одного, наше розуміння потреб нашого сусіда поступово переходило в гнів, разом із головним болем, який весь час наростав. Ось дочекаюся, коли сусід поселиться у своїй квартирі, й увімкну музику для сусідів 🙂

Звуки ремонту, які луною роздаються з різних квартир на всіх поверхах, — це тільки один із негативних факторів, з якими стикаються мешканці новобудов. Кажуть, у панельному будинку звуки роздаються значно гучніше, а стіни трусяться значно більше. До інших негативних факторів належать такі:

— опалення в будинок подається із запізненням, нерегулярно або недостатньо до того часу, поки в будинок не поселяться більшість мешканців;

— так само і з гарячою водою, тому треба встановлювати бойлер;

— газ підключається після заселення більшості квартир у стояку (на відміну від опалення, яке не залежить від стояка у нових будинках, газ далі подається до стояка);

— якщо сусіди роблять ремонт, то в загальному коридорі стоять мішки із будівельним сміттям і смердять;

— навіть якщо будівельне сміття всі давно вивезли, запах будматеріалів зберігається ще довго;

— ліфт часто ламається, тому що в ньому всі перевозять мішки із цементом, меблі і т.д.;

— в коридорах і на сходах брудно, навіть якщо регулярно прибирати, а стіни там побиті, тому що всі носять свої будматеріали сходами, коли зламаний ліфт;

— і останнє, що спадає на думку, треба звикати до власної квартири — виправляти недоліки, підкручувати гайки на сантехніці, що протікає (якщо не перевстановлювати її заново).

Переваги, звісно, теж є: рівні стіни, ще не пописаний підлітками ліфт, свіжий ремонт, батареї перекриваються окремо для кожної квартири, можна голосно слухати музику поки не поселяться найближчі сусіди. Проте справжня насолода перевагами і комфортом життя у новобудові наступає на другий або навіть третій рік життя у ній після того, як процес притирання до нової квартири вже пройшов, більшість мешканців заселилися, опалення, газ і гарячу воду підключили і подають регулярно. У нас цей щасливий час ще не настав — а ми живемо у новій квартирі майже рік, — проте відчуваю, що він уже близько 🙂

Безцінний долар

Рекомендую подивитися фільм долар, яким ми сплачуємо свої кредити. Фільм на дуже простих прикладах пояснює, чому американською валютою користується весь світ, чому процвітає американська економіка і її не з'їдає інфляція, незважаючи на те, що доларів у світі стільки, що Америку можна купити за них кілька разів.

Якщо ваш браузер не показує цього відео, то його можна переглянути тут.

 

Хай буде світло!

Після невеликих різдвяних канікул ми знову зайнялися своєю квартирою. На минулих вихідних ми нарешті дійшли до кріплення люстр. Світильник у коридорі довелося змістити в інше місце, тому що після того, як у коридорі з'явилася шафа-купе, він виявився зовсім не по центру коридора. Діло з перенесення світильника виявилося непросте. Як я писала раніше, у нас на стелі гіпсокартон. По ідеї, все повинно бути просто — у стелю кріпляться дюбелі-метелики, а до них гвинтиками прикручується світильник. Але ми напоролися на профілі, на яких тримається гіпсокартон. І саме в тому місці, куди ми зібралися переносити світильник профілів було багато, тож довелося свердлити довго. В очі летіла гіпсова пилюка — щоб захистити очі, Вадим (хто не знає — мій чоловік) одягнув окуляри для плавання (одразу згадую крилату фразу: "используй то, что под рукою…"). А ось і фотка цього дійства:

 

Різвяне привітання від мене

Друзі,

Вітаю вас із Різдвом Христовим! Нехай буде злагода у ваших оселях та святковий настрій у ваших серцях.

Бажаю смачної куті, веселої коляди та здійснення усіх ваших світлих бажань у цей святковий вечір. 

 

Христос рождається!