Тепла підлога

Про теплу підлогу, якщо ви бажаєте насолоджуватися нею у своїй новій квартирі, варто знати ще задовго до здачі будинку в експлуатацію.

Тепла підлога буває з водяним і електричним підігрівом. Економніше робити водяний підігрів, тому що за ці послуги не потрібно окремо платити — рахунки приходять за центральне опалення на певну площу, але при цьому тепла вода використовується не лише для батарей, а також для теплої підлоги (або тільки для теплої підлоги), забезпечуючи більшу ефективність нагрівання. З іншого боку, перевага підлоги з електричним підігрівом в тому, то ви не залежатимете від графіка центрального опалення та зможете вмикати підігрів у будь-який потрібний для вас час.

Якщо ви плануєте теплу підлогу на водяному підігріві у своїй квартирі, то це потрібно спланувати ще до здачі будинку в експлуатацію і до того, як на підлогу заллють стяжку. Стяжка — це шар цементу, товщиною кілька сантиметрів, який накладається на бетонні плити, що служать основою підлоги. Ці плити часто бувають кривими з перепадами навіть до 10 см, тому основне призначення стяжки — вирівняти підлогу для накладення наступного шару покриття (паркету, ламінату, ковроліну).

На певному етапі будівельних робіт (перед тим, як будівельники роблять стяжку) вам необхідно запросити спеціалістів для прокладення труб теплої підлоги. У моїй квартирі труби були прокладені лише на одному балконі, площа якого приблизно 6,5 метрів квадратних. В інших приміщеннях теплої підлоги немає з кількох причин: по-перше, на момент початку ремонту уже була залита стяжка; по-друге, не впевнена, що тепла підлога справді потрібна в інших приміщеннях саме в моїй квартирі.

Для того, щоби тепла підлога не гріла стелю на балконі сусідів, підлога балкона (як і сам балкон) була утеплена стерофамом, який продається у формі прямокутрих плит. Підлога та стіни балкону в результаті мали такий вигляд:

Ці плити були приклеєні та покриті грунтівкою. Після цього на них наклали плівку, яка нагадує фольгу, призначення якої — відбивати тепло з підлоги вгору. А на цю фольгу були накладені труби.

На 6,5 кв.м балкону було використано 25 метрів металопластикової труби. Скажу одразу, цього замало, тому нам пізніше довелося ставити на балконі маленьку батарею. Можливо, якщо ставити такі ж труби в кімнаті з розрахунку 4 метри на 1 м.кв. площі, то це цілком нормально, але для балкону, який сам по собі є холоднішим, ніж кімнати, та з великими опущеними вікнами цього замало. Тепловіддача металопластикової труби дуже мала, потрібно було, мабуть, удвічі більше труби, щоби справді було тепло. Можна було б встановити таку саму за довжиною мідну трубу, у якої тепловіддача значно більша. Проте ми виявили, що тепла від труби недостатньо, коли труба була вже залита стяжкою. Зривати стяжку не стали, простіше було просто докупити маленьку батарею, проколупати отвір у стяжці, щоби трубу з’єднати з батареєю і зацементувати отвір.

При заливанні стяжки на трубу для підігріву підлоги потрібно пам’ятати про тепловий шов. Тепловий шов — це щілина між стяжкою та стіною, яка спеціально зроблена для того, щоби при нагріванні збільшена цементна стяжка не витиснула стіну. Ширина такого шва — кілька міліметрів (залежно від площі).


Передновосільний розпродаж :)

Продається: 

— Маршрутизатор D-Link AirPlusG DI-524 (був у використанні 3 місяці)

— Декодер для цифрового телебачення Воля-кабель (був у використанні півроку)

— 3 мішки шпаклівки: 2 фінішної, 1 стартової (абсолютно невикористана, запакована)

— 3 сталеві радіатори виробництва луганського заводу (2 радітори по 7 секцій, 1 радіатор — чотири секції, їх можна з"єднати докупи). Батареї майже нові, не пережили ще навіть одного опалювального сезону. Ми їх замінили, тому що були замалі для нашої квартири.

Ціна — договірна. 

Гуртовим покупцям подарунок — 5 профілів для гіпсокартону. Поспішайте — акція триватиме два тижні!

Вогонь, вода і мідні труби…

Починається ремонт, зазвичай, з мідних труб. Можливо, вони не завжди мідні, але у будь-якому випадку — труби.

Труби у моїй квартирі були такі:

Білі, металопластикові, сполучені між собою тонкими залізячками. Сантехнік сказав, що це ненадійно, тому ми вирішили їх поміняти. Навіть якщо й економити на ремонті, то на сантехнічних роботах економити не варто, тому що заміна труб після того, як ремонт завершено, означає повторний ремонт у ванній і туалеті.

Тож якщо і у вашій у квартирі встановлено металопластикові труби, як на фотографії вище, їх потрібно міняти, якщо не хочете через рік-два затопити сусідів гарячою водою.

Натомість найкраще встановити мідні труби, які є значно надійнішими, проте вони дуже дорогі. Є ще один варіант — встановити труби зі спеціального пластику, які спаюються між собою. Вони дуже надійні, витримують високу температуру води, гарантія на них — 50 років, місця спаювання при розрізі виглядають абсолютно так само, як і оригінальна труба. Проте у них є один недолік — вони досить товсті, і якщо приміщення ванни і туалету зовсім крихітні, то великий діаметр труби може бути проблемою. Проте якщо у вас новобудова, то ванни і туалети там нормального розміру, і можете сміливо встановлювати пластикові труби. У мене вони в туалеті виглядають так:

У ванній:

При встановленні труб потрібно спланувати розміщення усієї сантехніки у ванній і туалеті, усі необхідні прилади у ванній і туалеті, а також не забути про те, що на кухні повинна бути мийка, тож труби там потрібні також.

Наприклад, ванна, унітаз, умивальник у ванній, умивальник у туалеті, біде, пісуар, сушка для рушників, пральна машина, бойлер, лічильники холодної і гарячої води (якщо не встановлені одразу). Непотрібне викреслити (або ж дописати потрібне). Комплектацію сантехніки та приладів потрібно знати з самого початку, навіть якщо ви не будете встановлювати усі ці речі одразу. Наприклад, можна передбачити підведення труб до умивальника в туалеті, а встановити його через рік після закінчення ремонту. Якщо ви не підведете труби з самого початку, а потім неодмінно захочете встановити цей умивальник, то потім доведеться збивати зі стін керамічну плитку і лупати стіну.

Варто також зазначити, що сантехніку треба купувати з самого початку ремонту разом із трубами, тому що труби підганяються під конкретну ванну, унітаз чи сушку для рушників. А встановлюється сантехніка в самому кінці після того, як ванна кімната і туалет викладені плиткою.

Колись давно унітаз встановлювався разом із трубами, тому що його вмуровували в підлогу туалету, а потім обкладали плиткою. Зараз він встановлюється на керамічну плитку з силіконовою прокладкою, з'єднується з каналізаційною трубою за допомогою гофрованої труби і може бути демонтований і замінений у будь-який час без пошкодження керамічної плитки на підлозі.

На прохання Ro показую нові труби зблизька:

Ремонт з професійним дизайнером чи сам собі дизайнер?

Мабуть, багато з тих, хто розпочинає робити ремонт, спершу планують найняти дизайнера. Одразу скажу — варто, тому що дизайнер може не лише порадити, як прикрасити квартиру, і які кольори для стін підібрати, але й порадити цікаві рішення для вашої квартири, про які б ви навіть не здогадались, чудово спланувати розміщення вимикачів, розеток і всіх потрібних у квартирі елекроінсталяцій, підібрати типи матеріалів, які будуть використовуватися, що також може зекономити гроші, продумати стиль квартири і підібрати меблі. Робота дизайнера може попередити подальші переробки вже виконаних робіт, на які, звісно, витрачатимуться додаткові гроші.

Дизайнер створює просторовий (3D) проект вашої оселі з відповідним кольором стін та розміщенням усіх меблів, забезпечивши вам віртуальну прогулянку по вашій оселі та можливість відчути її стиль і комфорт.

Знайомому моєї подруги, в якого було багато книг і маленька квартира, дизайнер порадила зробити поличку на підлозі балкону, піднявши там підлогу. В результаті, усі книги помістилися без втрати життєвого простору на розміщення кількох книжних полиць, а балконна полиця-підлога виглядає досить оригінально. А у ванній кімнаті дизайнер планує розміщення кожного окремого кахлю, створює схему, за якою буде укладати кахель плиточник.

Проте, на жаль, основним фактором при рішенні найняти дизайнера є вартість послуг. З першого погляду, видається що приблизно 10 доларів за квадратний метр не так і дорого. Проте підрахунок загальної вартості послуг дизайнера ґрунтується не на площі самого помешкання, а площі усіх його поверхонь, тобто стін, підлоги та стель. В результаті за підготовку дизайн-проекту своєї квартири я б заплатила близько 4 тисяч доларів. Тож на цьому ми з чоловіком одразу вирішили зекономити.

До того ж, послугами дизайнера варто користуватися, якщо ви одразу плануєте заповнити квартиру всіма передбаченими у дизайн-проекті меблями та предметами декору. У нашій квартирі меблі та, тим більше, предмети декору, з’являтимуться поступово. Якщо б навіть у нас і був дизайн-проект квартири, то я не впевнена, чи через чотири роки я б хотіла купувати саме ті меблі, які передбачені в ньому.

Якщо ж ви плануєте перепланування квартири, то варто, мабуть, скористатися послугами архітектора. Архітектори, на відміну від дизайнерів, не просто займаються декоруванням оселі та підбиранням її стилю, а значно більше уваги приділяють самому простору та його функціональності, шукають нові візуально-комунікаційні осі.


Прораб і бригада чи спеціалісти для кожного окремого етапу роботи?

Відповідь напрошується сама по собі. Звісно, набагато зручніше, коли ремонт робить одна бригада під наглядом прораба. Тоді ви повинні вкладати значно менше свого часу, тому що багато технічних речей, як наприклад, вибір шпаклівки чи гіпсокартону, будуть вирішуватися без вашої участі, що зекономить немало часу та нервів. Вам не потрібно буде самим займатися пошуком спеціалістів з укладки плитки чи гіпсокартону. Але такі речі, як колір і текстуру шпалер чи вид плитки вам, звісно, потрібно буде вибирати самим. Проте це вже приємні клопоти. "Найбруднішу роботу" прораб візьме на себе, такі люди не лише стежать за роботою членів своєї бригади, але й купують усі необхідні будматеріали, організовують доставку і розвантаження. Якщо працює бригада, то ремонт не розтягуватиметься на цілу вічність, а реально його зробити за два-три місяці. Зручно також те, що про всі речі вам звітуватиме одна людина і не потрібно буде шукати крайнього "Васю", який не так уклав плитку і крайнього "Пєтю", який криво встановив сантехніку. Прораб знається на усій роботі, і він простежить за тим, щоб усі члени бригади працювали добре.

Проте існує одне велике АЛЕ. Ви повинні довіряти цьому прорабу на всі 100, оскільки ви доручаєте йому витрачати власні гроші і приймати важливі рішення стосовно вашого майбутнього житла. Зараз на ринку є багато недобросовісних і некомпетентних людей, які, здираючи великі гроші, все навколо лише потворять. Будівельні бригади часто хапають стільки об'єктів, скільки отримують замовлень, і щодня обіцяють кожному з замовників, що у його квартирі буде вже завтра. Або ж просто не відповідають на телефонні дзвінки. Проте якщо ваша бригада і прораб все-таки добросовісні, то обійдуться вони вам недешево. Наприклад, прораб, якого ми запросили для ремонту нашої квартири, попросив 12 тисяч доларів лише за роботу свою та бригади. Стільки ж, сказав, коштуватимуть і матеріали. До цього потрібно ще додати 10% на непередбачувані витрати, доставку, оплату проїзду прораба та цілої його бригади на/з об'єкт ремонту. У результаті вийшла досить немаленька сума більше 26 тисяч доларів. Коли ж ми відмовилися від цих послуг, то прораб готовий уже був зробити все за 9 тисяч (без матеріалів, звісно). Мій ремонт уже підходить до завершення, і можу впевнено сказати, що ми потратили значно менше, аніж прогнозував запрошений нами прораб.

Незважаючи на всі переваги роботи бригади і прораба, ми з чоловіком вирішили наймати людей на конкретні етапи робіт. Це забирає досить багато часу — потрібно постійно їздити у квартиру, контролювати роботу. Часто контролювати буває досить складно, оскільки не завжди знаєш, як повинна виглядати виконана робота. Проте якщо немає всього бюджету на ремонт, то це хороший вихід із ситуації. Кредит на споживчі витрати під 30% річних брати ми принципово не хотіли. Маючи приблизно 3 тисячі доларів, можна почати ремонт і з кожною новою зарплатою організовувати черговий етап.

При поетапному ремонті легше контролювати якість. Часто буває так, що наступний майстер якимось чином прокоментує роботу попереднього, тоді ще вчасно можна буде виправити недоліки. Нам, наприклад, вдалося виправити недоліки встановлення гіпсокартону. Запрошуйте у квартиру своїх знайомих і друзів, у яких недавно був ремонт. Вони зі свого досвіду зможуть вам сказати, що зроблено добре, а де потрібно доробити. Головне — не поспішати оплачувати послуги майстрів, нехай до самого закінчення їхнього етапу роботи і його перевірки залишається хоча б мала сума, яку ви будете їм винні. І ні в якому разі не давайте гроші наперед!

Якщо ви вирішили на користь поетапоного ремонту, то деяких спеціалістів можна шукати не лише в Києві (чи іншому великому місті), де ціни, м'яко кажучи, кусаються, а запросити когось із маленького міста чи села (але, звісно, за рекомендацією). Окремі речі , які не вимагають особливих професійних навичок, наприклад, фарбування чи наклеювання шпалер, можна зробити самому. Це значно зменшить ваші витрати на оплату праці і загалом на весь ремонт.